Бiлоголова


Білоголова

Це - "наші", а це - "німці" (Із давньої дитячої гри)

Білоголова жінка пише листа. Вона пише його днями - важко довго сидіти з похиленою головою - видно, щось із судинами. Необхідно постійно зазирати у словники - мова протягом багатьох років підзабулася. "Дорогі мої Аннемарі і Пауль! Я давно вам не писала. У мене все більш-менш, дочка працює, слава богу, внук закінчує інститут…"

…Воєнною порою їх із cестрою, шістнадцятирічних дівчаток, вивезли до Німеччини. Працювали на авіазаводі. Тяжко. Майстер люто ненавидів полонянок зі сходу. Волосся мили каустичною содою, влітку і взимку на ногах були дерев'яні сабо, незручні і холодні.

Помічник майстра крадькома підсовував їм до їх шухлядок печивця, а потім вдавано дивувався: і де воно у вас взялося? Весною ставив у склянку з водою перші бліді квіточки…

Не витримавши, дівчатка втекли. Втеча вийшла вдалою, коли не рахувати того, що після ночлігу у холодному мокрому болоті застудили легені. І досі на рентгенівській плівці лікарів дивують темні плями, і доводиться пояснювати, що то - закальциновані вогнища, ще з тих пір.

Доля прибила їх до бауера (господаря, що працював із своєю сім'єю у сільському господарстві). У господаря і його дружини були три доньки, декілька робітників. Працювали на війну , жили скромно. Харчувалися за одним столом всі разом - і господарі, і робітники, працювали також всі гуртом. Хазяйка забороняла дівчаткам, коли бачила, що котрась із них занедужала, братися до важкої роботи.

За дивним збігом обставин, син хазяїв воював у тих краях, звідки були родом дівчата. Там він і поліг. Гіркоту втрати хазяї на дівчатах не виміщали. З презирством дивилися на вікна сусідів, що вже були завішені новенькими фіранками, зробленими з квітчастих вкраїнських хусточок - присланих у фронтових посилках.

Коли американці зайняли цю частину Німеччини, полонянки вважалися звільненими. Вони поїхали додому.

Через роки Лариса (так звуть білоголову жінку) поїхала з групою туристів до Німеччини. Їй дуже кортіло завітати на велике подвір'я, оточене старими господарськими будівлями, подивитися на людей, у яких їй було не зле. Село було поодаль від маршруту групи. Керівник групи дозволив їй поїхати.

…Господар вже помер, хазяйка стала старенькою. Дочки повиходили заміж. Ларису спочатку не впізнали, думали, що то поляки завітали з товаром (тоді вони ще їздили в чужі краї)...

Потім були ще поїздки до Німеччини. На гроші, які виплатила вперше Німеччина тим, хто був на примусових роботах, Лариса поїхала вже із внуком.
Коли вони проходили вулицями села, односельці вже знали - це до Шмідтів приїхала їхня колишня робітниця...

Рідня і знайомі з'їхалися, хто міг, з усіх куточків країни. В гості приходили сусіди, дивуючись і радіючи - якщо бувша полонянка їде у гості, значить їй було у нас добре…
Точилися довгі розмови. Чоловік однієї з сестер поцікавився, яку ж суму одержала Лариса від Німеччини, і був прикро вражений, почувши. "Не може бути, це - набагато менше за те, що виділили. Хочеш, Лариса, я довідаюсь, у чому річ?" Вона не захотіла.

Потім були листування, інколи - телефонні дзвінки. Вже німецька внучка приїздила в гості. Дід (Пауль) передавав нею для Лариси скромну суму, більше - побоявся, - в дорозі все може бути. Сам пенсіонер, пропонував регулярно переводити на рахунок Лариси у банку якусь дещицю - відмовилася, дякуючи - банки у нас - річ ненадійна, та й відсотки усе з'їдять…

Знайомі і рідні Лариси з острахом чекають, коли вона зачепить німецьку тему. Все вже всоте чуте-перечуте, а зараз ще й з'являються імена новонароджених, важко орієнтуватися серед людей, яких не знаєш.

Та звідки братися новим враженням? Справи молодих їй мало зрозумілі. Друзів все меншає, а з ними і телефонних дзвінків. Бабусі на лаві - то не для неї. Одна з розваг - великий базар навпроти. Треба порівняти ціни, щоб дешевше купити 300 г м'яса, пачечку недорогої кави. Потім ще написати листа з поздоровленням - у дочки Аннемарі, Беате, скоро день народження.

Коли їй уночі не спиться, вона пригадує. Серед спогадів - роки, проведені у рабстві.

Ольга Кара.

Автор: admins
Читайте больше:

прочитано: 4137 раз
комментариев: 0
КОММЕНТИРОВАТЬ
Имя:
Email:
Текст сообщения: *
Код:   Введите код на картинке: * :
Поля обозначенные * обязательны для заполнения!
Статьи добавить

Если Вы хотите разместить свою статью, пожалуйста, зарегистрируйтесь, после чего войдите в личный кабинет и добавьте статью

Если Вам понравилась статья, проголосуйте за нее

Как вы относитесь к телевидению?
  Результаты