Роман Iваничук. Мальви

Його обличчя заховалось у густiй довгiй бородi - годi було б угадати вiк старця, та був вiн древнiй як свiт, i в глибоких брунатних очах таїлась мудрiсть багатьох поколiнь.I спитав я тодi себе, хто винен, що мiй народ став носiєм зла й неволi? Чи ж це йому потрiбне? Адже анатолiйський райя не став багатим вiд того, що завойовує чужi краї.